EU Label для шин

З 2012 року шини, що надходять у продаж, мають спеціальне маркування, яке відповідає актуальним стандартам Європейського Союзу. Йдеться про такі буквені позначки, як «A», «B», «C» та інші. Насправді, як показує практика, споживач не так вже й багато може дізнатися з цих позначень, а незалежні експерти взагалі вважають, що далеко не кожне таке маркування об’єктивне, доводячи під час тестів шин його недосконалість.

Система обов’язкового маркування, передбачена регламентом ЄС 1222/2009, була впроваджена у 2009 році. Її мета — коротко описати три ключові властивості шини: рівень зчеплення на мокрій дорозі, опір коченню та рівень «шумності».

Спочатку система була схвально сприйнята багатьма автоклубами та споживчими асоціаціями. Водночас, за словами деяких фахівців, час для впровадження етикеток ЄС видався не найкращим. Якщо врахувати, що це припало на міжсезоння, неважко зрозуміти, чому у водіїв виникли труднощі з «розшифровкою» нових позначень. Читаючи етикетку, вони не могли зрозуміти, наскільки шина ефективна на снігу чи під час гальмування на льоду.

Попри це, користь від етикеток ЄС, безумовно, є. Кожен з трьох вищезгаданих параметрів оцінюється за шкалою від «A» до «F» (або до «G»).

Наприклад, що менший опір коченню, то ближчий рейтинг шини до оцінки «A», і навпаки — чим більше пального споживає гума, тим ближчий (або рівний) її показник оцінці «G». Шини з кращим зчепленням на мокрій дорозі також отримують оцінку від «A» (за окремим критерієм), а при гіршому зчепленні оцінка буде ближчою або рівною «F». Примітно, що у рейтинговій шкалі зазначених характеристик відсутнє позначення «D».

Рівень шуму позначається унікальним способом — ступінь акустичних вібрацій від коліс поза салоном авто відповідає кількості зображених звукових хвиль. З середини 2016 року шини з трьома звуковими хвилями більше не випускатимуться на ринок.

Різниця між класами у показнику опору коченню приблизно дорівнює витраті 100 грамів пального на 100 км пробігу. Це означає, що купуючи автошини класу «A», водій відчує перевагу в економії пального. Для розуміння вигоди достатньо уявити, що автомобіль з повним баком і шинами цього класу енергоефективності за 600 км маршруту заощадить 4 літри пального. Втім, цей розрахунок приблизний, адже під час руху впливає безліч чинників, зокрема рівень тиску в шинах.

Більшість автовласників не надто стежать за підтриманням оптимального тиску в шинах. Якби це було інакше, щорічна економія пального тільки в одній країні обчислювалася б мільйонами літрів ресурсу. Але й це не межа, адже на витрати пального ще більше впливає стиль водіння.

Підсумовуючи, етикетка ЄС є доволі скупою на інформацію і не містить відомостей про інші, не менш важливі параметри, окрім трьох основних. Експерти вважають, що було б корисно додати на етикетку показники керованості шини, її гальмівного шляху на сухій дорозі, а також стійкості до аквапланування. Не зайвим було б включити інформацію про належність моделі до первинного сегменту, адже якщо шина пройшла суворий відбір для заводської комплектації, її якість заслуговує довіри.

Втім, жодна етикетка не повідомить, чи підходять шини під конкретні потреби. Це можуть підказати або спеціалізовані видання, або безпосередньо дилери.

Слід також пам’ятати, що покращення одних властивостей шини часто веде до погіршення інших, і найкраща оцінка за одним з критеріїв може означати компроміс за іншим. Варто самостійно оцінити, що важливіше для вашого автомобіля, а не просто обирати ті шини, які мають відмітку «A» хоч за одним параметром.