Що стоїть за ліквідацією ПрАТ «Росава»

Чому Костянтин Жеваго вирішив ліквідувати компанію і на що чекає бренд Rosava в майбутньому?

Минулого тижня, 30 квітня, акціонери ПрАТ «Росава» вирішили ліквідувати компанію. Про це стало відомо з повідомлення компанії в системі розкриття інформації НКЦПФР.

«Росава» входить до фінансово-промислової групи Костянтина Жеваго та експлуатує Білоцерківський шинний завод. У 2017 році український виробник шин випустив близько 4,5 мільйона шин та контролював 40% вітчизняного ринку. У планах на 2018-й збільшення частки до 50%.

Рішення зборів акціонерів по суті означає реструктуризацію підприємства та відповідає вимогам ринку про поділ різних сегментів: виробництва шин, їх реалізації, маркетингової стратегії та ін. Так прокоментував повідомлення НКЦПФР генеральний директор Росави Олександр Даліба.

За його словами, реструктуризація передбачає повне збереження поточних робочих місць, збільшення обсягів виробництва, додаткові інвестиції в підприємство, створення додатково не менше ніж 75-125 робочих місць щорічно.

Як ліквідація компанії співвідноситься з інвестиціями та зростанням виробництва? Одна з версій, що пояснюють проведення реструктуризації, – багатомільйонні борги заводу. Ліквідація юрособи дозволить їй не платити за зобов'язаннями, що накопичилися, і продовжити роботу «очищеного» заводу вже в рамка нової структури, побоюється великий кредитор компанії - Фонд гарантування вкладів фізосіб.

За даними Concorde Capital, на кінець 2017 року на балансі Росави накопичилися банківські позики на 1,08 мільярда гривень (32 мільйони євро), кредиторська заборгованість на 530 мільйонів та інша заборгованість – на 940 мільйонів.

Традиційний фінансовий партнер «Росави» - банк Фінанси та Кредит, який також входив до однойменної ФПГ Костянтина Жеваго. У вересні 2015-го НБУ визнав банк неплатоспроможним. За даними Фонду гарантування вкладів фізосіб, «Росава» винна ФІКу майже 2 мільярди гривень. По ряду кредитних договорів, пов'язаних з компаніями Жеваго, підприємство виступає поручителем .

«У судах знаходиться низка справ про стягнення заборгованості Росави на суму понад 2 мільярди гривень з урахуванням штрафних санкцій та судових витрат, - розповіли у прес-службі Фонду. – "Росава" всіляко намагається затягувати їх розгляд».

Основна судова активність «Росави» стосується договорів поруки. Ключовий аргумент - зміна умов кредитного договору без відома компанії.

В одній із таких справ (позичальник – ТОВ «Торговий дім «Росава» за мультивалютним кредитом на 25,5 мільйона гривень (800 тисяч євро), поручитель за кредитом – ПрАТ «Росава») суди погодилися зняти зобов'язання з поручителя. Шинний завод заявляв, що його не повідомили про зміну терміну виплати відсотків. Зараз ТД «Росава» перебуває у процедурі банкрутства. Ліквідатор Фонду гарантування програв апеляцію у цій справі, Вищий госпсуд відмовив йому у задоволенні касаційної скарги.

Аналогічні розгляди "Росава" ініціювала за кредитами банку Фінанси та Кредит компаніям "Київмедпрепарат", "Прогрес-Груп", "Валса ГТВ", Київський суднобудівно-судноремонтний завод, "Укренергозбут", Кременчуцький шкірзавод. Усі вони входять у неформальну промислову імперію пана Жеваго, чиї активи Forbes оцінив у 1,6 мільярда доларів.

Остання справа «Росава» програла: ще у серпні 2016 року суд ухвалив стягнути з Кременчуцького шкірзаводу як боржника та «Росави» як поручителя солідарно 84 мільйони гривень (2,7 мільйона євро). Держвиконавець розпочав стягнення лише через півтора роки – у січні 2018-го. Але за рахунок іншого позову «Росаві» вдалося відкласти процес до кінця квітня. Відразу після цього компанія оголосила про «реорганізацію».

У Фонді гарантування побоюються, що таким чином власники "Росави" намагаються заблокувати стягнення боргів у примусовому порядку. «За законом, погашення не провадяться під час ліквідацій/реорганізацій великих підприємств, процедура вимагає формування реєстру кредиторів, що може затягтися на роки, – зазначає прес-служба Фонду. – Крім цього, зберігається ймовірність, що ПрАТ "Росава" передасть своє майно одним правонаступникам, а зобов'язання – іншим» .

У серпні 2017 року Генеральна прокуратура ініціювала розслідування з приводу двох кредитів на суму 1 мільярд гривень, які «Росава» отримала від банку «Фінанси та Кредит» у період з червня по серпень 2015 року – за кілька місяців до його банкрутства.

З 1 січня 2015-го банк, за рішенням Нацбанку, входив до числа проблемних, і мав обмеження на операції із пов'язаними особами. Видавши кредит "Росаві", він фактично порушив заборону. У справі також фігурують інші «родинні» компанії – три підприємства групи КрАЗ, які отримали від банку 1,2 мільярда гривень. Банк визнав ці компанії пов'язаними у червні 2015 року.

У лютому та червні 2015 року ФІК отримав від НБУ 1,45 мільярда гривень стабкредитів. Загальна сума заборгованості банку перед регулятором – 6,3 мільярда гривень, заявляла під час виступу у Верховній Раді екс-глава Нацбанку Валерія Гонтарєва.

Компанії пана Жеваго («Росава»), Білоцерківська ТЕЦ, готель «Салют» та ін. ) виступали як забезпечення за кредитами ФІКу в НБУ . «Росава» також намагалася розірвати договір поруки на 1 мільярд гривень під приводом нечіткого опису застав.

У Нацбанку відмовилися коментувати тему стягнення боргу з компанії «Росава», посилаючись на банківську таємницю.

При реструктуризації компанія буде перетворена на кілька інших суб'єктів, що випливає з повідомлення підприємства.

«Головне питання: хто несе тягар повернення боргів за кредитами, яка компанія замкне на собі виробничі потужності, а також хто матиме права на бренд Rosava, – каже керівник проектів практики безпеки бізнесу Juscutum Олександр Горобець. - Зазвичай у ліквідаційну яму звалюють усі борги, а найцінніше та очищене від зобов'язань майно перетікає до інших підприємств».

У самій «Росаві» не відповіли на питання, кому дістануться потужності, а кому – зобов'язання компанії.

Незважаючи на негативні фінансові показники, «Росава» має ринкові перспективи.

"Згідно з її звітністю, "Росава" є глибоко збитковою, але це не обов'язково означає, що весь шинний холдинг Жеваго знаходиться в поганому стані", - каже керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій.