За кермом: Тест літніх шин розміру 195/65 R15 (2016)

Експерти «За кермом» тестують 12 комплектів літніх шин у розмірі 195/65 R15.

П'ятнадцятидюймові покришки досить міцно влаштувалися в ніші бюджетних автомобілів і продовжують витісняти з неї дрібніші розміри. Для тесту ми вибрали розмірність 195/65 R15, що найчастіше зустрічається на відносно доступних автомобілях класів В і С, і зупинили погляд на найбільш популярних покришках за ціною від 2200 до 3500 руб. На випробуваннях - дванадцять комплектів.

Список протестованих шин:

Amtel Planet EVO
Bridgestone Turanza T001
Continental ContiPremiumContact 5
Cordiant Sport 3
Goodyear EfficientGrip Performance
Hankook Kinergy Eco K425
Kumho Ecowing ES01 KH27
Michelin Energy XM2
Nokian Hakka Green 2
Nokian Nordman SX
Toyo Proxes CF2
Yokohama BluEarth AE-01

Випробування ми проводили наприкінці минулого літа на полігоні АВТОВАЗу поблизу Тольятті, де зібрали всі новинки весняно-літнього сезону 2016 року. Повітря під час тестів прогрівалося до +20…+30 ºС.

Своєрідним вододілом у ціновій лінійці можуть послужити добре відомий на ринку Hankook Kinergy Eco по 2800 рублів і новинка з Фінляндії – шина Nokian Hakka Green другого покоління, яку можна купити за 3100 рублів.

Дешевше їх знайомі багатьом вітчизняні покришки Nordman SX (2700 рублів), Yokohama BluEarth AE01 (2550 рублів), Cordiant Sport 3 (2400 рублів) та новинка корейської фірми Kumho – модель Ecowing ES01 (2500 рублів), зроблена в Китаї. А найдоступніша в нашому тесті – шина Amtel Planet Evo (2200 рублів), новинка сезону. Компанія Pirelli порахувала бренд, що йде з ринку, добре розкрученим в Росії і вирішила вдихнути в нього нове життя, використовуючи сучасні технічні рішення і технології.

Більш дорогі учасники випробувань - популярні шини Continental ContiPremiumContact 5 (3500 рублів), а також японські Toyo Proxes CF2 (3400 рублів) і Goodyear EfficientGrip Performance (3450 рублів). У цій же ціновій групі ще дві моделі: вперше в наших тестах беруть участь шини Michelin Energy XM2 (3500 рублів), виготовлені в Росії, та японські Bridgestone Turanza T001 (3500 рублів).

Втішно, що п'ять моделей з дванадцяти – вітчизняного виробництва.

Під бюджетні шини потрібно підібрати відповідний автомобіль. Нам сподобалася Skoda Octavia другого покоління. Через вік це недорога машина, але в ідеальному стані. А ще вона не має системи стабілізації, що нам на руку: електроніка не заважатиме при виконанні вправ.

Сучасні літні шини обкатки не вимагають. Це підтверджують усі виробники: перед тестами достатньо проїхати пару кілометрів – і вони готові до випробувань. Так що для літніх шин не лише процедура, а й сам вираз «обкатка» – анахронізм.

Послідовність тестових вправ вибудована з урахуванням інтенсивності зносу шин. Починаємо з оцінки економічності, що практично не супроводжується зносом, а завершуємо «сухою» переставкою, в ході якої асфальт здирає плечові зони покришок як наждак.

Дослідження поведінки автомобіля на високій швидкості ми називаємо оцінкою курсової стійкості. Кілька кіл по десятикілометровому швидкісному кільцю полігону на швидкості 130 км/год достатньо, щоб зрозуміти, наскільки чітко тримають шини заданий напрямок, як реагують на бічний вітер і ухили дороги, як поводяться при об'їзді перешкоди та зміні смуги руху. Паралельно оцінюємо плавність ходу та внутрішній шум на високій швидкості. Чому саме 130 км/год? Адже в нашій країні це максимально можлива швидкість, встановлена на деяких ділянках платних доріг. До того ж на більшості автомагістралей Правила дозволяють тримати 110, а якщо додати безкоштовні 20 км/год перевищення, то отримуємо ті ж 130 км/год. Ні-ні, ми не за порушення швидкісного режиму - але ж так їздить багато хто, чи не так?

Найвищу оцінку за курсову стійкість отримали шини Michelin – кермо взутої в них Шкоди стає дуже чітким, з добре зрозумілим «нулем». Сподобалися негайні реакції на повороти керма та висока інформативність при коригуванні курсу.

Коли шини та трансмісія ґрунтовно прогрілися, автомобіль готовий до оцінки економічності. Результат кожного виміру - середнє арифметичне значень, отриманих у двох заїздах у протилежні сторони (щоб нівелювати можливий вплив вітру). Для кожного комплекту шин вправу доводиться повторювати від трьох разів (при повному штилі) до п'яти (у разі легкого вітерця).

Виміри проводяться по низхідній – спочатку на високій швидкості, потім на низькій. Завдяки цьому шини і трансмісія плавно остигають і результати вимірів менше скачуть.

Протягом останніх років у основної маси шин показники економічності були однаково добрі. Однак Hakka Green другого покоління унеможливила - на швидкості 60 км/год забезпечила економію пального в розмірі 0,1-0,3 л/100 км щодо інших покришок. Справжня «зелена» шина!

Закінчивши з економічністю, робимо коло службовими дорогами. Тут, на дорожніх латках, швах, тріщинах та спеціальних нерівностях, ще раз оцінюємо плавність ходу та рівень шуму в салоні – у більш жорстких умовах, максимально наближених до реальних.

У цих вправах не з найкращого боку на тлі інших показали себе шини Kumho: на швидкості 90-100 км/год вони видають неприємний низькочастотний гул, на дорожніх нерівностях докучають трясіння та вібрації.

Перед поверненням на базу зарулюємо на 12-відсотковий ґрунтовий підйом, що імітує дачну дорогу. Тут суб'єктивно (без вимірів) оцінюємо можливість шин стартувати та розганятися по ґрунтовці (з пилом та піском). Вправа частково нагадує оцінку прохідності в глибокому снігу: експерт намагається рушити і прискоритися з пробуксовкою і без неї; перевіряє, наскільки падає тяга при буксуванні, чи складно контролювати момент зриву коліс у пробуксування.

Нагадаю, що «ґрунтовий» тест – факультативний, його результати до загального заліку не йдуть, а подаються лише як додаткова інформація. Ми ввели його у програму випробувань на прохання читачів, яких цікавили можливості шин на дорогах без твердого покриття.

Наступне випробування – гальмування на мокрому асфальті, оскільки на ньому, тим більше з використанням АБС, шини зношуються мінімально.

Починаємо тест… із зачистки покриття. Виконуємо десяток-півтора гальмування на незалікових шинах - таким чином ретельно «підмітаємо» асфальт, видаляючи з нього намітені вітром пил, траву і зовсім дрібні камінці. Після такої процедури асфальт стає чистим, а коефіцієнт зчеплення – стабільним.

За методикою, якою сьогодні користуються і шинні виробники, і незалежні експерти, гальмівний шлях на мокрому асфальті заміряємо при уповільненні з 80 до 5 км/год - оскільки при швидкостях, близьких до нуля, АБС працює некоректно, часом допускаючи блокування коліс, що призводить спотворення результатів. Багато шинних компаній на своїх внутрішніх тестах встановлюють інший мінімальний швидкісний поріг - закінчують виміри на 7 і навіть 10 км/год.

Щоб отримати купчасті результати, важливо не тільки починати гальмування в одній точці, але і підходити до неї з однаковою швидкістю. Ми тримаємо 83-85 км/год - не по спідометру, а по високоточному вимірювальному приладі VBOX. Коридор гальмування повинен бути дуже вузьким - гальмуємо буквально слід у слід. Це вкрай важливо: десяток сантиметрів (лише половина ширини протектора) убік - і в покриття вже інший коефіцієнт зчеплення, а значить, результат спливе.

Перед гальмуванням випробувач повинен бути впевнений, що гальма холодні, а значить, їхня ефективність максимальна. Тому після кожного виміру колодки та диски потрібно охолодити – при поверненні на вихідну позицію водій не користується гальмами, швидкість гасить переходом на знижені передачі. До речі, ще й тому вибрали автомобіль із механічною коробкою.

Середня кількість гальмувань - шість. Іноді, якщо шини показують нестабільні результати, доводиться додавати ще кілька заїздів.

Покришки Continental, як завжди, «привезли» найближчим суперникам близько метра зекономленого гальмівного шляху. Але яке було здивування, коли нові шини Hakka Green обіграли їх майже на стільки ж!

Переходимо до більш зносних вправ. Перше - гальмування на сухому асфальті. Методика, по суті, та сама, що і на мокрому, але гальмуємо зі 100 км/год - відповідно, швидкість підходу до точки гальмування становить 103-105 км/год. Для подальшого охолодження гальм доводиться робити більше коло .

У цій вправі порадував стабільністю Continental - багато років у наших тестах він стабільно гальмує краще за інших. Nokian наблизилася до лідера впритул, але встати врівень не змогла - програш становив мізерні 100 міліметрів. А Michelin засмутив – показав найслабші гальмівні властивості як на сухому асфальті, так і на мокрому.

На завершення - найцікавіше і показове, але водночас і найскладніше для пілота випробування: переставка, яку ще називають одноразовою зміною смуги. Завдання водія - намацати максимально можливу швидкість, при якій автомобіль успішно виконає маневр і утримається на заданій траєкторії, тобто не зіб'є жоден з конусів, якими позначені вхідний та вихідний коридори. Заїзди починаються із заздалегідь прохідної швидкості, і з кожним наступним підходом її збільшують на 1–2 км/год. У залік йде не просто найкращий результат, а той, який можна повторити.

Ця вправа, з одного боку, взята з реального життя – скільки на наших дорогах любителів метушитися між рядами! З іншого - воно дозволяє оцінити поперечні зчіпні властивості та ввідні характеристики шин, здатність каркаса протистояти різко зростаючим, буквально піковим бічним навантаженням і точність рулювання при екстремальному маневруванні.

Геометричні параметри переставки теж не з пальця висмоктані – ширина смуг по 3,5 метра, як на реальній дорозі. Але на першій смузі "доріжка" затиснута конусами так, щоб з кожного боку автомобіль мав запас не більше 100 міліметрів. Це змушує випробувача використовувати на вході ту саму траєкторію. Довжина переходу з лівої смуги на праву становить 12 метрів. ГОСТ на випробування автомобілів регламентує 12-, 16-, 20- та 24-метрову переставку. А максимальні бічні навантаження на шини забезпечує саме 12-метрове.

Спочатку виконується переставка на мокрому асфальті, а під завісу повторюємо цю вправу на сухому покритті, де шинам дістається більше, ніж сумарно у всіх попередніх вправах.

На мокрій дорозі і за швидкістю, і за керованістю попереду інших опинилися оновлені шини Nokian Hakka Green. Покришки Continental за граничною швидкістю переставки виявилися зовсім поруч, але по керованості помітно програють.

Найцікавіші результати ми отримали на сухому асфальті – тут найкращу швидкість (68,2 км/год) одночасно показали три шини: Amtel, Continental та Nokian, а результат Kumho (68,1 км/год) всього на одну десяту скромніше.

ВЕРДИКТ

Мабуть, розпочати епілог найправильніше з привітань переможцю тесту, а це шини Nokian Hakka Green 2 . Проте всі, хто взяли участь у випробуваннях покришки, нас приємно здивували.

По-перше, порадували куповістю підсумкових результатів. У шин, що посіли останні сім місць, різниця у підсумкових балах становить менше двох відсотків! Фактично це близько до похибки вимірів. По-друге, всі шини показали себе досить гідно, тому що ціни у них більш-менш доступні.

Ще раз нагадаємо про нашу систему підсумкових оцінок. Покришки, що набрали більше 850 балів, ми називаємо хорошими, 870 і більше балів - дуже хорошими, а 900 балів, що переступили рубіж, - відмінними. У нинішньому тесті нижче за 870 балів не опустився ніхто! Сім учасників тесту мають дуже добрі результати, п'ять – відмінні.

Найприємніше - бачити у відмінниках недорогих «росіян» - шини Nordman SX і Amtel Planet Evo, що відроджується. Для кризового часу - найпривабливіші пропозиції.

РЕЗУЛЬТАТИ ТЕСТІВ